Категорії новин

Струнко! Рівняння на груди! Жінки – міністри оборони

Фемінізм щосили крокує по планеті – жінки не тільки домагаються рівноправності в усьому, входять до рейтингів найвпливовіших людей в світі, вони стали керувати чоловіками. В останні десятиліття гендерний баланс серед міністрів став врівноважуватися навіть в таких брутальних сферах діяльності, як оборона і безпека.
Пройшли часи, коли жінки в армії були тільки куховарками, медиками та прачками. Сучасна історія держав доводить: керувати силовими відомствами можуть і представниці слабкої статі. І це цілком логічно: жінка може залагодити конфлікт мирним шляхом, адже їй властиво творити, а не руйнувати. Крім того, вона дуже добре знає ціну людського життя і зробить все, щоб уникнути військових дій.
Не вдаючись в усі плюси і мінуси цього факту, поговоримо про тих, хто досяг висот на суто чоловічому кар’єрному поприщі

Элизабет Рен

Першопрохідцем серед жінок, що стоять біля керма військового відомства, вважається колишній міністр оборони Фінляндії Елізабет Рен. Вона командувала фінської армією з 1990 по 1995 рік. Потім займала пост помічника Генерального секретаря ООН.

Карме Чакон

В 2008 році Іспанія емоційно обговорювала роздачу “портфелів” в уряді. Найбільше говорили про нового міністра оборони, соціалістки Карме Чакон. Сама по собі новина на сенсацію не тягнула (в світі чимало існує жінок – міністрів оборони), якби не одна пікантна обставина: 37-річна міністр перебувала на сьомому місяці вагітності. Деякі політики-чоловіки до цих пір вважають це призначення непорозумінням. Тим часом, “міністр з животиком” активно вивчала всі премудрості військової справи, самовіддано інспектувала іспанських генералів, була присутня на всіх важливих заходах, незважаючи на своє “цікаве положення”.
Благополучно народивши хлопчика, Карме продовжувала командувати парадом – вона перебувала на посаді міністра з квітня 2008 по грудень 2011 року, поки соціалісти були при владі.
Мішель Альо-Марі

“Коли я фарбуюся, думаю, що сьогодні треба зробити для оборони і для Франції”, – сказала в одному з інтерв’ю екс-міністр оборони Французької Республіки Мішель Альо-Марі. Здається, у цієї жінки є всі риси, необхідні для політичної кар’єри: вона амбітна (як-то скасувала візит до Узбекистану, дізнавшись, що спілкуватися буде не з президентом, а колегою – міністром оборони), холоднокровна (незважаючи ні на що володіє відмінним апетитом ), легка на підйом і любить екстрим (не проти стрибнути з парашутом). При цьому вона надзвичайно елегантна, позаочі її називають “Гретою Гарбо від політики”.
У силових структурах Франції Мішель з 2002 року, в кабінеті міністрів Жана-П’єра Раффарена займала пост міністра оборони. Виступивши в 2007 році на підтримку Ніколя Саркозі, отримала портфель міністра внутрішніх справ (2007-2009 роки), потім – юстиції (2009-2010), а ще пізніше – міністра закордонних справ. Однак в 2011 році потрапила в неприємну історію – через дружбу з наближеними поваленого в результаті “жасминової революції” президента Тунісу Зін аль-Абідін бен Алі і гучних заяв про те, що Франція допоможе африканській країні, позбулася високого поста.
Джанет Наполітано

Запаморочливий зліт кар’єрними сходами юриста, а згодом прокурора Джанет Наполітано стався в 2002 році, коли вона перемогла на губернаторських виборах в Арізоні. Будучи двічі обраної губернатором, Наполітано зробила акцент на питаннях освіти, рівні заробітних плат викладачів, а також боротьбі з нелегальною імміграцією. І якщо до початку її діяльності дефіцит бюджету штату становив близько мільярда доларів, то до 2006 року він став уже профіцитним і склав близько 300 мільйонів доларів. У 2005 році журнал The Time включив її в число п’яти кращих губернаторів США.
Вона однією з перших підтримала Барака Обаму на президентських виборах. Ставши міністром національної безпеки, Наполітано відмовилася від програми супутникового стеження за громадянами США, порахувавши її втручанням у приватне життя американців.
Карін Енстрем

Карін Енстрем призначили міністром оборони Швеції в квітні 2012 року. Під час представлення себе на новій посаді Карін зазначила, що має намір продовжити курс реформ, взятий її попередником. Її чоловік – теж професійний військовий. Підрозділу, де він служить, в рамках реформ загрожувала реструктуризація, і він продовжував підшукувати собі нову роботу, тим паче після заяви своєї дружини-міністра оборони.У подружжя троє дітей.
Раса Юкнявічене

Міністр оборони Литви Раса Юкнявічене відома своїми різкими висловлюваннями про “загрозу зі Сходу”. Колишній педіатр активно лобіювала участь Литви у всіх військових операціях НАТО і пропонувала заснувати в Литві (в Каунасі) Центр енергетичної безпеки блоку.
54-річна Раса володіє англійською, російською та норвезьким мовами. Її чоловік працює адвокатом. Раса любить красиві вбрання і квіти. На одному з останніх державних прийомів вона потрясла високопоставлену публіку національним костюмом, зшитим модним литовським дизайнером
Лінда Мурнієце

35-річна Лінда Мурнієце стала першою в історії Латвії жінкою – міністром оборони. Правда, керувала військовим відомством вона недовго – всього чотири місяці: з січня по квітень 2006 року. Пізніше вона займала пост міністра внутрішніх справ (з 2009 до 2011 роки). Саме Лінда наказала включити колишнього мера російської столиці Юрія Лужкова до списку небажаних для Латвії осіб і виступала проти видачі йому дозволу на проживання. За освітою Лінда журналіст, довгий час працювала в прес-центрі Міністерства внутрішніх справ. Вона добре стріляє і зберігає вдома особисту зброю – пістолет Вальтер.
У минулому році Лінда розлучилася з чоловіком, від якого у неї двоє дітей, і вийшла заміж за лікаря-гастроентеролога арабського походження Хоссама Абу Мері
Власта Парканова

Колишня джазова співачка Власта Парканова очолювала Міністерство оборони Чехії з 2007 по 2009 роки. Міністерська робота для Парканової не в новинку: в 1997 і 1998 роках вона очолювала Мін’юст.
Юріко Коїке

Юрико Коикэ

Військова кар’єра першої в історії Японії жінки – міністра оборони, закінчилася швидкоплинно: вона не протрималася і місяці. Юріко Коїке була змушена подати у відставку у зв’язку зі скандалом, пов’язаним з витоком секретних відомостей про американську протиракетну систему “Іджіс”.
А шкода, 54-річна Юріко Коїке, в минулому – популярна телеведуча, дуже добре виглядала на цій посаді. Вона якось навіть зізналася, що її головна проблема – не як командувати генералами-чоловіками, а що вдягти для стройового огляду.
Жіночий бум в Латинській Америці

russianche.narod.ru

Колишня професійна фотомодель 48-річна Марта Лусія Рамірес в серпні 2002 року стала першою в історії Колумбії жінкою, яка очолила оборонне відомство. Керувала армією вона трохи більше року, після чого подала у відставку. Для країни, оплоту світового виробництва кокаїну, де йдуть постійні війни між наркокартелями і наркобаронами – досить довгий термін. Однак навіть за цей час Марта стала одним з найпопулярніших політиків у країні. За той період, що Рамірес очолювала Міноборони, в країні на 22% знизився рівень вбивств, на 35% число викрадень людей і на 70% незаконний оборот наркотиків.

Треба сказати, що в Латинській Америці спостерігався справжній жіночий бум у вищих ешелонах влади. Жінки командували чоловіками в погонах також в Аргентині та Уругваї. Міністр у спідниці була і в Чилі. Такий попит на слабку стать в силових структурах пояснюється частково тим, що в цих країнах в 70-е і 80-е роки минулого століття при владі перебували жорсткі диктаторські режими. На їх фоні нинішнє керівництво ряду латиноамериканських країн хочуть продемонструвати чарівність і гнучкість правління, довіряючи брутальні сфери жінкам
Однак останні часом демонструють неабияку принциповість і рішучість. Наприклад, Нільда Гарре, зайнявши в кінці 2005 року головне крісло в Міноборони Аргентини, заявила, що колишні армійські чини більше не зможуть, прикриваючись військовою таємницею, відмовлятися від дачі свідчень у справах про викрадення та катування громадян за часів військової диктатури.
У 2007 році президент Еквадору Рафаель Корреа після трагічної загибелі в авіакатастрофі першої в історії країни жінки – міністра оборони Гуадалупе Ларріва – призначив на цю посаду свою хорошу знайому. Новий міністр оборони, 41-річна Лорена Ескудеро, мала ступінь доктора політичних наук і спеціалізувалась на Латинській Америці. Вона брала активну участь у передвиборній кампанії Корреа і була близьким другом президентської родини
Джерело
Відділ моніторингу «Української Жіночої Варти»