Права жінок без війни? Як українські делегатки адвокатували врахування впливу війни на виконання Пекін +30.

Інноваційна Пекінська декларація та Пекінська платформа дій ствердили: права жінок всього світу мусять бути уніфіковані, захищені та впроваджені у політики держав.

 

У 1995 році представники 189 країн під егідою ООН поставили свої підписи під цими документами й зобовʼязалися імплементувати принципи Пекіну. Відтоді щоп’ять років відбувається моніторинг прогресу. 

 

У 2024 на міжнародному Форумі у Женеві регіональний огляд виконання Пекін +30 пройшов без урахування війни росії проти України. Одначе, як можна розділяти права жінок і збройну агресію, яка безпосередньо їх убиває, руйнує сімʼї, змушує жити в перманентному страху за дітей і зрештою ускладнює процес жіночої самореалізації? 

Більше того, напад росії нівелював поняття безпеки, навіть у Європі. Небезпечно всюди, оскільки третина світу окупована союзниками-диктаторами з територіальними амбіціями. Йдеться про Північну Корею, Китай та росію. 

 

Українські делегатки під керівництвом громадської активістки Марини Руденко вирішили упорядкувати альтернативний документ і показати глибину впливу російської агресії на світовий порядок — від екології до прав жінок. 

20 жовтня, під час Форуму громадянського суспільства документ був переданий представницям ООН Жінки.

Ось головні тези з нього:

1.Ми повинні підкреслити, що регіон ЄЕК ООН страждає від воєн з 2008 року (Грузія), з 2014 року — триває російська агресія проти України, війна зачіпає Ліван та Сирію. Всі ці дії спричинили масові потоки біженців до європейських країн та збільшили політичну силу радикальних голосів, які закликають до обмеження прав людини в приймаючих країнах. 

2. Гібридні війни у країнах регіону серйозно впливають на права жінок, створюючи перешкоди для їхньої участі в громадянському суспільстві та політиці. Це ускладнює жіночим організаціям пошук ресурсів і обмежує їхню діяльність, як у випадку з законом про «іноземних агентів» у Киргизстані та тиском на запровадження подібного закону в Грузії. Політичне насильство також проявляється у пропагандистських кампаніях проти жінок-політиків, як-от президентки Молдови Маї Санду, яка підтримує реформаторські кроки для інтеграції Молдови в ЄС.

3. У своєму звіті про попередній розгляд 2016 року Міжнародний кримінальний суд повідомив про сексуальні та гендерно зумовлені злочини, скоєні проти цивільних чоловіків і жінок на тимчасово окупованих територіях України. Станом на вересень 2024 року Генеральна прокуратура України розслідувала 400 випадків СНПК, скоєних російськими комбатантами. 
4. Росія застосовує тортури під час незаконного утримання, жорстоке та принизливе поводження, страти без суду і свавільні зникнення, включаючи викрадення двадцяти тисяч українських дітей. Особливо вразливими є правозахисники та журналісти: 30 українських журналістів утримуються в російських в’язницях, а семеро жінок-журналісток загинули, виконуючи роботу. Серед них — Вікторія Амеліна, яка документувала катування, та Вікторія Рощина, закатована в російському полоні.

5. Російська окупація Криму порушила права кримських татар, примушуючи до зміни громадянства сотні тисяч і ув’язнюючи тисячі. Вони стикаються з ксенофобією, релігійною нетерпимістю та обмеженнями економічних, соціальних і культурних прав. Жінки несуть особливо важкий тягар, доглядаючи за родинами, поки їхні чоловіки перебувають у політичних в’язницях.

6. Атаки на енергетичну систему України та окупація Чорнобильської та Запорізької атомних станцій є серйозною загрозою для ядерної безпеки в європейському регіоні. 
7. Психічне та фізичне здоров’я українських цивільних, зокрема жінок, дівчат, людей похилого віку та з інвалідністю, щодня страждає від обстрілів і атак дронів «Шахед». Молоді українці потрапляють у російський полон, як Юлія Соколова, ув’язнена Росією в окупованому Скадовську, коли їй було 16. Вона вже три роки перебуває в тюрмі в тимчасово окупованому Криму, що порушує Женевські конвенції, які забороняють затримання цивільних.
8. Заклик до підтримки України та інтеграції аналізу наслідків російської агресії. Ми закликаємо феміністичний рух не здаватися, а уряди продовжувати підтримувати Україну, адже її перемога є важливою реалізацією Пекінської платформи дій і може запобігти новим війнам. Глобальна зустріч з прогресу Пекінської платформи повинна звернути увагу на порушення безпеки та прав людини в ЄЕК ООН, спричинені російською агресією, інтегруючи ці аспекти у внесок до 69-ї сесії Комісії зі становища жінок.
9. Реформування ООН для ефективного запобігання воєн. Ми вважаємо, що ООН потребує реформ для вжиття дієвих заходів з припинення конфліктів, оскільки зростання їхньої кількості після Пекін+25 свідчить про неефективність нинішньої системи.

Наразі альтернативний підсумковий документ надісланий організаторам заходу NGO CSW Geneva для поширення серед учасниць для приєднання, а також розміщення на сайті ngocsw-geneva.ch.

 

Участь представниць громадських організацій було підтримано Українським жіночим Фондом та ООН Жінки Україна. 

---

Ukrainian Women’s Guard

SUPPORT US

Donate to Ukrainian Women’s Guard PayPal mail: [email protected]

DONATE ⇒https://www.uavarta.org/donat/

Subscribe to our channels and pages:

https://www.facebook.com/UkrZhinochaVarta
https://t.me/UWguardNewsEN
https://t.me/zhinkavarta
https://t.me/uaguard
https://instagram.com/ukrainianwomens_guard