Категорії новин

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ США!- Степан Хмара

Тривожні симптоми політики Білого Дому спонукали мене звернутися до вас, наші земляки, громадяни вільної великої країни!В чому проявляються ці симптоми? Останнім часом вони проявилися в заяві президента Франції п. Макрона одразу після його візиту до США.

Суть його заяви зводилася до того, що потрібно з розумінням віднестися до тривоги росії і подумати про гарантії безпеки для неї.
Для мене, як політика, стає зрозумілим, що ці заяви Макрон робив з попереднім обговоренням і узгодженням з президентом Дж.Байденом.
Тобто, з великою долею вірогідності можна зробити висновок, що в закритому режимі обговорюються варіанти, як недопустити остаточного розгрому російської армії у російсько-українській епохальній війні та безумовній капітуляції і демонтажу російської імперії. Знову допускається можливість збереження росії у нинішньому вигляді, під фальшивою назвою РФ, тобто зберегти імперію, тільки у ослабленому вигляді.
Якби справи пішли за таким сценарієм, це було б трагічною помилкою з далекосяжними негативними наслідками для всієї світової спільноти. Бо саме збереження російської імперії зла тільки згуртувало б і впевнило у непереможності тоталітарні і авторитарні мафіозні режими вісі зла.
Загроза повторити помилку початку 1990 р.р. існує. Саме тоді, внаслідок недалекоглядної політики президентів Буша старшого, і особливо Клінтона, російська імперія, у вигляді СССР, не була демонтована остаточно. Більше того, Білий Дім тоді поставив на росію, як правонаступницю СССР, сподіваючись, що Росія стане демократичною і союзницею США.
Це була наївна ілюзія. Російська імперія без демонтажу ніколи не перетвориться у демократичну спільноту.
Про загрозу росії для світу, і зокрема США, ми давно попереджали американських друзів. Зокрема, у жовтні 1993 року я намагався це пояснити у півторагодинній розмові, одному з помічників п.Клінтона, Марку Злотнику.
Тоді я пояснював співрозмовнику, що росія була завжди і довго залишиться смертельним ворогом України, і ніколи не стане другом чи союзником США. Навпаки, у різних країнах світу намагатиметься нашкодити інтересам США.
Нажаль, тоді Білий Дім допомагав росії викручувати руки Україні, і спонукав нас передати росії всі ядерні боєзаряди і навіть вже після їх передачі, змушував нас руйнувати важливу військову інфраструктуру: пускові ракетні шахти, стратегічні бомбардувальники, передати залишки збагаченого урану для науково- дослідних реакторів.
Так, помилкова політика Білого Дому і слухняне виконання згубних для України вимог тодішнього керівництва України, призвели до нинішньої кровопролитної війни і геноциду українського народу.
Побоювання, що у вирішальний момент нас знову кинуть, мають під собою вагомий ґрунт. Вони випливають з невизначеності політики Вашингтона: що робити з росією? Викликає занепокоєння, висловлена думка держсекретаря Блінкена, що Україна може задовольнитися відновленням контролю за територіями, що склалися на 23 лютого 2022 року. В цьому криється загроза підштовхнути нас до поетапної капітуляції, починаючи з часткової.
Найгірше в цьому контексті, що США досі зволікають з наданням нам наступальної зброї, без чого не можна зупинити знищення гуманітарної інфраструктури житлових масивів, знищення цивільного населення ударами, які російський агресор планомірно наносить з баз з- поза меж України.
Таку згубну політику, наші друзі намагаються оправдати переконливими аргументами : росія може вдатися до екскалації військових дій і війна може перерости у світову, вона може вдатися до застосування ядерної зброї.
Про яку ще екскалацію може йти мова, після всього, що застосувала росія в Україні. Що ж до світової війни, то війна росії проти України з самого початку має форму локального прояву війни проти всього цивілізованого, демократичного світу. Це лише перший його етап у військовому виконанні. В разі поразки України, росія перейшла б до наступного етапу – захоплення силою зброї іншої країни чи групи країн.
В разі тимчасової зупинки воєнних дій в Україні, росія обов‘язково використала б паузу для нарощування сил і наступного наступу. Тобто, такий розвиток подій був би на руку російському агресорові.
Щодо застосування ядерної зброї – це чистої води блефування. Цим інструментом Москва давно користується, нажаль, часто успішно.
Виходячи з викладеного, звертаюся до української діаспори з пропозицією активізувати політичну допомогу Україні.
Чому б не організувати постійне пікетування Білого Дому, можливо інших держустанов: «дайте Україні наступальну зброю, дайте Томагавки!»
Також потрібно нагадати політичному істеблішменту, що у 90- з роках США нас активно і наполегливо роззброювали. Так у постійно діючу акцію може і повинен організувати Конгресовий Комітет Америки.
Український народ дуже вдачний волелюбному американському народові за допомогу, але нам потрібно більше зброї наступальної, бо нас знищує дикий варвар.