Категорії новин

«Я відчула, що ми стали ближчими, сильнішими і згуртованішими» — історія Оксани Ясько, учасниця команди Української Жіночої Варти

Оксана Ясько — членкиня Української Жіночої Варти/УЖВ з 2022 року, працює в міжнародній компанії, має педагогічну освіту (англійська та французька мови, зарубіжна література). Інструкторка в УЖВ з мінної безпеки.

Розкажіть про себе та Вашу роль в Українській Жіночій Варті. Як Ви прийшли в організацію?

” Мене звати Оксана. До Української Жіночої Варти я приєдналася як слухачка курсів у 2022 році. Про організацію знала й раніше та планувала відвідати курс із виживання в міських умовах під час війни, який наприкінці лютого 2022 року організували засновники організації — пані Олена та пан Олександр Білецькі. Проте цим планам завадило повномасштабне вторгнення.

Після деокупації Київської області я почала відвідувати курс самооборони для жінок як учасниця, а згодом долучилася й до навчань із тактичної медицини. З часом стала активною учасницею організації та допомагала в адмініструванні заходів УЖВ.

У 2024 році завдяки Українській Жіночій Варті я отримала можливість пройти навчання від британської організації гуманітарного розмінування The HALO Trust та здобути сертифікацію інструкторки з інформування про ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами. Відтоді, окрім адміністрування заходів, я також долучаюся до проведення навчань як інструкторка з мінної безпеки.”

Яким був для Вас цей період у команді УЖВ, особливо під час реалізації проєкту інституційної спроможності?

” Я дуже пишаюся тим, що є частиною команди Української Жіночої Варти. Саме команди, а не просто організації. Для мене УЖВ — це люди, об’єднані спільними цінностями, підтримкою та бажанням діяти.

Час, який ми провели разом, навчаючись, слухаючи лекції, ділячись думками та емоціями, працюючи над плануванням і просто спілкуючись, залишив по собі незабутні враження. Раніше багатьох учасниць я знала лише за іменами або фотографіями, а завдяки проєкту змогла познайомитися з ними ближче, дізнатися більше не лише про їхню діяльність в УЖВ, а й про їхні інтереси та життєвий досвід.

Я вкотре переконалася, наскільки всі ми різні, сильні, креативні та натхненні. Саме тому цей проєкт був для мене наповнений теплими емоціями, взаємною підтримкою та щирим захопленням людьми, з якими маю честь працювати.”

З якими викликами Ви стикалися в роботі та як вони впливали на Вас особисто?

” Завдяки якісній організації та плануванню більшість процесів в УЖВ відбуваються злагоджено. Кожна учасниця знає свою роль, відповідальність і завдання, тому команда працює як єдиний добре налагоджений механізм.

Звичайно, під час війни трапляються обставини, на які ми не можемо вплинути. Іноді доводилося переривати заняття через повітряну тривогу та спускатися в укриття, а інколи навіть переносити навчання через загрозу обстрілів. Проте це вже стало частиною нашої реальності.

Найбільше мене засмучує ситуація, коли люди реєструються на навчання, займають місця, через що іншим доводиться відмовляти, але потім не приходять на заняття без попередження. Я добре розумію, скільки зусиль команда вкладає в підготовку кожного заходу, тому шкода, коли можливість отримати важливі знання залишається невикористаною.”

Що для Вас означала психологічна підтримка в межах цього проєкту? Чи відчули Ви зміни?

“Цей проєкт насправді став важливим ресурсом для кращого розуміння себе та своїх емоцій. Я й раніше багато цікавилася цією темою: читала книги з психології, слухала інтерв’ю та подкасти. Але слухати про це — одна справа, а бути особисто залученою до такого проєкту — зовсім інший досвід.

Тут можна було послухати чудову й професійну психологиню Ганну, почути інших учасниць, які ділилися своїми думками, переживаннями та страхами, а також самій відкрито говорити про свої почуття. Для мене можливість проговорювати свої страхи й тривоги допомагає знижувати рівень напруги та внутрішнього неспокою.”

Я навчилася краще розуміти та проживати свої емоції й почуття. А ще, як виявилося, я вмію розслаблятися.

Який момент або досвід у межах проєкту став для Вас найбільш важливим або запам’ятався найбільше?

” Найбільш важливими для мене стали спільна робота над стратегією розвитку УЖВ та час, який ми провели разом із дівчатами під час роботи, навчання та відпочинку. Особливо цінно було почути ідеї та думки кожної учасниці.”

Як, на Вашу думку, змінилася команда або внутрішня атмосфера в УЖВ за ці 5 місяців?

“Тут я можу говорити лише про свої особисті відчуття, але більш ніж упевнена, що цей проєкт дуже нас зблизив. Ми стали більш відкритими у спілкуванні всередині колективу, адже мали кілька можливостей провести час у неформальній атмосфері, краще пізнати одна одну, відчути підтримку та взаєморозуміння.

На мою думку, ми стали сильнішими, стійкішими, згуртованішими, емоційно стабільнішими й точно ближчими одна до одної.”

Що для Вас означала робота над стратегією розвитку організації на 3 роки? Чи допомогло це по-іншому подивитися на майбутнє УЖВ?

” Я взагалі вважаю планування дуже важливою складовою будь-якого робочого процесу, адже воно допомагає уникати хаосу та нерозуміння, дає можливість максимально врахувати ризики й визначає шлях, яким надалі рухатиметься проєкт чи напрям діяльності.

Крім того, така робота дає кожній залученій учасниці розуміння того, куди рухається команда й організація загалом, а також яку роль у цьому процесі відіграє кожна з нас.

Мені було дуже приємно долучитися до стратегічного планування розвитку Української Жіночої Варти на наступні три роки. Під час наших сесій я дізналася багато нового про діяльність організації, про напрями, які ми можемо розвивати надалі, а також про можливості вдосконалення вже існуючих проєктів.

Такі зустрічі та планування — це перехід від думок, ідей і мрій до конкретних дій.

Під час стратегічних сесій я ще раз переконалася, що організація впевнено рухається шляхом розвитку, вдосконалення та посилення своїх проєктів. УЖВ (Українська Жіноча Варта) має авторитет, довіру та вплив, і я щиро вірю в її подальший розвиток і процвітання.”

Які зміни Ви вже зараз бачите в собі або у своїй роботі завдяки участі в проєкті?

“ Завдяки зустрічам із Ганною я навчилася більше пробачати собі власні помилки та слабкості, уважніше прислухатися до своїх відчуттів і потреб тут і зараз.

Інна та Катя допомогли мені здобути нові цінні знання й навички. Також я відчуваю ще більше бажання бути залученою до роботи та розвитку Української Жіночої Варти.”

Що для Вас є найбільшою цінністю цього досвіду?

“Я розумію, що інституційна спроможність — це тривалий процес. Для мене найбільшою цінністю стали спільне навчання та робота над стратегією розвитку організації, довіра між учасницями, їхня готовність долучатися до розбудови УЖВ, покращення існуючих проєктів та розвитку нових напрямів діяльності.”

Що б Ви хотіли сказати партнерам і людям, які підтримують розвиток Української Жіночої Варти?

“Передусім хочу щиро подякувати за підтримку та довіру, за те, що ви поділяєте цінності Української Жіночої Варти й рухаєтеся разом із нами в одному напрямку.

Також хочу закликати не зупинятися у своїй підтримці, адже потреби постійно зростають і змінюються. Щодня збільшується кількість жінок, які постраждали від наслідків війни, а також тих, хто долучається до лав Збройних Сил України й потребує нашої підтримки.

Ваша допомога — це внесок у нашу спільну перемогу, у відновлення країни, розвиток громад, навчання жінок, вдосконалення наявних проєктів та створення нових можливостей для тих, хто цього потребує.”

Дякуємо, що залишаєтеся поруч з нами. Це надзвичайно цінно.
Українська Жіноча Варта

Фото з архіву Оксани Ясько: