Категорії новин

Українська делегація на міжнародному Форумі громадянського суспільства.

Пошук спільної мови війни. 19 жовтня Женева

День 1

Форум громадянського суспільства став однією з ключових подій програми до 30-річчя Пекінської декларації та Пекінської платформи дій.

У далекому 1995 відбулася перебудова у сфері прав людини. 189 держав одноголосно ухвалили 2 документи, що детально й скрупульозно описують стратегію впровадження гендерної рівності у політиках. Масштаб події важко втиснути у слова. Фактично розуміння прав і свобод жінок було уніфіковано різними расами, культурами й національностями. Відтоді на Форумах громадянського суспільства та з’їздах урядів відбувається зріз ефективності впровадження принципів Пекіну.

Кожні п’ять років представниці громадських організацій та урядові делегації країн Європи, а також країни Північної Америки (Канада та Сполучені Штати), Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан) та Західної Азії (Ізраїль) збираються в Женеві для обговорення прогресу у виконанні Пекінської декларації та платформи дій.

Для обговорення прогресу у виконанні Пекінської платформи дій були проведені тематичні сесії, одна з яких на тему — “ Жінки під час військових конфліктів”. Робоча група у складі представниць громадських оргнаізацй Marelie Mander, FAWCO, Natia Kostava, Global Network of Women Peacebuilder, Kelly Franklin Talon, Courage for Freedom під керівництвом Daniela Chivu, National Council of Women of Canada, підготували аналітичний документ, який було представлено учасницям засідання.

Представниці України звернули увагу, що важливо під час огляду впливу війни на права жінок, говорити саме слово війна, тим більше, що відповідна термінологія згадується у Резолюціях ГА ООН.

Громадська активістка й членкиня української делегації Марина Руденко: “На наш погляд, політично нейтральна мова на кшталт «конфлікт і геополітична напруга в регіоні», яка використана в підсумковому документі, абсолютно не відповідає визначенню сутності подій і шкодить аналізу порушення прав жінок в регіоні і засудженню відповідних дій країни-агресора. Конфлікт являє загострення суперечностей обох країн, стосовно України маємо безпричинну збройну агресію.”

Українські делегатки на Форумі. Справа на ліво_ Олександра Гармаш, Марина Руденко, Ніна Чала

Учасниці з України говорили, що мільйони жінок і дівчат України вимушено покинули країну, тікаючи від війни, тисячі — загинули, або поранені. Російські військові чинять сексуальне насильство стосовно мирних громадян, жінок і чоловіків, дітей, військовополонених та цивільних полонених починаючи з 2014 року, про що є відповідне розслідування Міжнародного кримінального суду. Ці дані також мусять бути внесені у підсумковий документі громадського форуму. Окрім десятків тисяч вбитих чоловіків, жінок і дітей, рівняються з землею цілі міста, руйнується інфраструктура й економіка України, непоправної шкоди зазнає екологія та сільське господарство. Наприклад, тисячі фермерських господарств, у тому числі очолюваних жінками, втрачені через масовані ракетні удари та окупацію. Нагадуємо, що руйнування аграрної сфери України та транспортування сільськогосподарської продукції — це загроза голоду в інших регіонах світу, передовсім в країнах Африки та Азії.

Модераторки секції “Жінки під час військових дій” Kelly Franklin Talon та Marelie Mander під час обговорення збирали пропозиції та рекомендації для держав і громадських організацій. На жаль, внести зміни до підсумкового документу було неможливо, тому представниці української делегації вирішили зробити альтернативний підсумковий документ.