Вступ і визначення основних понять
Громадська організація “Українська Жіноча Варта” – на варті себе, родини, країни.
ГО Українська Жіноча Варта ( УЖВ) – це національна мережа жіночого руху опору, створена для протидії російській агресії в Україні.
Організація заснована у 2014 році, для вирішення кризових викликів, з якими зіштовхнулася Україна та українські жінки у зв’язку з російсько-українською війною.
Від самого початку, УЖВ прийняла на себе відповідальність за створення національної поземної мережі, що підтримує жінок у їхніх правах, безпеці та здатності до самозахисту у часи війни та інших безпекових викликів.
Серцем діяльності УЖВ є її місія — об’єднання жінок через навчання та вишкіл, надання їм знань та навичок для того, щоб вистояти в кризових ситуаціях, знайти спільну мову для координації дій та, в разі потреби, надати відсіч ворогу. Організація виступає також як голос жіночої солідарності та емпауерменту, відстоюючи права та інтереси жінок в умовах, що швидко змінюються.
Основні принципи УЖВ — Довіра, Безпека, Співпраця, Солідарність, Порука.
Ці принципи є в кожному проєкті, кожній адвокаційній компанії, в кожній справі та дії, які організація здійснює.
За всі роки свого розвитку УЖВ розробила та впровадила цілий спектр навчальних програм, від військової підготовки та самооборони до психологічної підтримки та правової допомоги.
Діяльність УЖВ простягається через широкий діапазон дій, що включають гуманітарну допомогу, логістичну підтримку, інформаційні кампанії, міжнародну співпрацю, а також стратегічне планування та реагування на кризові ситуації. УЖВ є об’єднує жінок між різними секторами суспільства, жінок, які прагнуть робити зміни в державі, покращувати життя та захищати свою країну.
Організація в своїй діяльності керується цією внутрішньо організаційною Політикою гендерної рівності і недискримінації, дотримується законодавства України в сферах протидії дискримінації і забезпечення гендерної рівності, спирається на наступних документах, законах, положеннях та міжнародних документах:
- Конституція України
- ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків»
- ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»
- Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок –
- Цілі сталого розвитку ООН
- Національну доповідь “Цілі Сталого Розвитку: Україна”
- Резолюцію Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”
- Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”
Україна має зобов’язання у рамках міжнародної нормативної бази щодо запровадження ґендерної рівності та прав жінок, яка включає, зокрема, такі документи:
- Порядок денний зі сталого розвитку 2030 визначає, що права людини відіграють ключову роль у розвитку, а ґендерна рівність є необхідною умовою досягнення
- Цілей сталого розвитку (ЦСР), у рамках яких особливу увагу приділено розв’язанню проблеми нерівності та дискримінації за принципом «нікого не залишити осторонь» та «охоплювати першими тих, хто лишається поза увагою».
- Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року передбачає подвійний підхід до просування ґендерної рівності та розширення повноважень жінок і дівчат — ґендерна рівність та розширення повноважень жінок визначаються як самостійна ціль (Ціль №5); індикатори з ґендерної рівності включені до всіх інших цілей із зобов’язанням збирати дані, дезагреговані за статтю і віком. Забезпечення ґендерної рівності було включено до 10 із 17 цілей, 25 з 86 завдань та 45 зі 172 індикаторів Національного плану дій «Цілі сталого розвитку України».
- Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй про жінок, мир та безпеку (UNSCRs 1325, 1820, 1888, 1889, 1960, 2106, 2122 і 2242). Серія документів являє собою правову та політичну основу, що визначає важливість залучення жінок та включення ґендерного аспекту до проведення мирних переговорів, здійснення гуманітарного планування, миротворчих операцій, розбудови миру після конфлікту, а також управління.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків»:
- Гендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства;
- Гендерна дискримінація (або дискрімінація за ознакою статі) – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і оловіків.
- Позитивні дії – спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
Відповідно до статті 1 ЗУ ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»:
- Дискримінація -– ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є таможуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реаліації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обгрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Інші та визначення:
- Ґендерна політика організації (gender policy of organization) — діяльність (або бездіяльність у разі навмисного непровадження такої політики) організації, спрямована на формування в ній ґендерної культури та утвердження справжньої ґендерної рівності.
- Ґендерна статистика (gender statistics) — статистика, що відображає справжнє становище різних статей та робить видимими ґендерні проблеми й відносини в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
- Ґендерна чутливість (gender sensitivity) — здатність визнавати наявні ґендерні відмінності, наявність у суспільстві дискримінації за ознакою статі, проявів нерівності та враховувати ці аспекти у стратегіях і діях. Протилежним поняттям є ґендерна сліпота (gender blindness) — нездатність бачити та відчувати прояви ґендерної дискримінації й сексизму на всіх рівнях та в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
- Ґендерний моніторинг і оцінювання діяльності ОГС (gender monitoring and evaluation, M&E) — проведення низки однотипних замірів різних аспектів діяльності ОГС, подальший аналіз, оцінювання, порівняння отриманих результатів для виявлення певних закономірностей, тенденцій та їх динаміки в контексті просування (або гальмування) ідеї ґендерної рівності.
- Ґендерні стереотипи (Gender stereotypes) — стандартизовані уявлення у суспільній свідомості про моделі поведінки й риси характеру, що відповідають поняттям «чоловіче» і «жіноче» та як соціальні норми відзначаються особливою стійкістю і відтворюються з покоління в покоління.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
Цією Політикою гендерної рівності і недискримінації ми декларуємо загальні напрями і принципи нашої діяльності, яка має повсякчасно бути спрямована на запобігання всім формам дискримінації, гендерно чутливе планування програм і проєктів та посилення ролі жінок та дівчат у суспільстві.
Ми визнаємо, що у фокусі нашої уваги як організації має постійно перебувати гендерна рівність та справедливість, що ми маємо усіляко сприяти посиленню ролі жінок та дівчат в суспільстві, що ми маємо бути обізнані і постійно досліджувати особливі потреби жінок, дівчат, чоловіків, хлопчиків, осіб з небінарною гендерною ідентичністю і ЛГБТІК+ спільнот.
Ми докладаємо спільних зусиль, щоби рівні можливості та гендерна рівність були в наших цілях, були напрямком для нашого стратегічного розвитку, частиною організаційної культури і поведінки та публічного іміджу.
Ми визначаємо гендерну рівність як справедливе поводження із жінками та чоловіками і тими, хто ідентифікує себе із певним гендером, яке базується на розумінні їхніх потреб. Це може включати в себе як рівне поводження, так і різне поводження, яке вважається рівноцінним в контексті прав, привілеїв, зобов’язань та можливостей. В контексті розвитку цілі гендерної рівності часто вимагають заходів, спрямованих на компенсацію історичних та соціальних невигідних умов, в яких перебували жінки.
Ми свідомі того, що концепція гендерної рівності не передбачає того, що потрібно визнати чоловіків і жінок чимось одним, вона грунтується на тому, що їхні права, обов’язки, можливості не мають залежати від того, народилися вони чоловічої чи жіночої статі. Гендерна рівність – це не виключно жіноче питання, вона має стосуватися повною мірою і чоловіків також.
Політика гендерної рівності і недискримінації втілюється у нормах, яких ГО УЖВ дотримується при працевлаштуванні, у робочих відносинах, принципі оплати праці, виступах на подіях, проведенні заходів.
ГО УЖВ зобов’язується дотримуватись та просувати Політику гендерної рівності і недискримінації як на робочому місці, так і під час імплементації проєктів, що реалізовуються організацією.
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
Відповідно до статті 17 ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», ГО УЖВ як роботодавець зобов’язана:
- Вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров’я увмов праці
- Вживати заходів щодо унеможливлення випадків сексуальних домагань
- Створювати умови праці. Які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі
- Забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками
- Здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці
При прийомі на роботу нових працівниць і працівників, дотримуючись українського антидискримінаційного законодавства і Політики гендерної рівності і недискримінації, ГО УЖВ не допускає упередженого ставлення до кандидатів і кандидаток на підставі ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, статі, етнічного та соціального походження, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, інвалідності, за мовними або іншими ознаками. Організація притримується принципів соціальної інклюзії. Інклюзія базується на концепції «нормалізації», в основі якої – ідея, що життя і побут людей з обмеженими можливостями мають бути якомога більше наближені до умов і стилю життя усієї громади. Ми не дозволяємо упередженого ставлення до осіб з інвалідністю та працюємо над створенням умов для роботи осіб з інвалідністю.
Прагнучи забезпечити в організації розмаїття за іншими ознаками, у випадку вибору з двох кандидатів/кандидаток на посаду, які продемонстрували однакові знання та вміння, обирається представник або представниця вразливих категорій населення, які зазнають дискримінації в суспільстві на підставі сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, етнічної приналежності, інвалідності тощо.
ОПЛАТА ПРАЦІ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК
Відповідно до статті 17 ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», ГО УЖВ зобов’язується дотримуватись принципу рівної оплати праці чоловіків і жінок при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, статі, етнічного та соціального походження, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, інвалідності, за мовними або іншими ознаками.
Усі співробітниці та співробітники ГО УЖВ незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, статі, етнічного та соціального походження, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, інвалідності, мовних або інших ознак повинні мати однакові можливості для професійного розвитку: доступу до навчання, тренінгів, підвищення кваліфікації.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДИСКРИМІНАЦІЙНИХ ПРОЯВІВ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ
Спираючись на ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та інші законодавчі акти, ГО УЖВ засуджує та забороняє сексуальні домагання у будь-якій формі.
Сексуальні домагання – це дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.
ГО УКРАЇНСЬКА ЖІНОЧА ВАРТА засуджує гендерно-обумовлене насильство, у тому числі, сексуальні домагання на робочому місці, та зобов’язується сприяти протидії цьому явищу.
Також в спільноті УЖВ заборонені:
- Дискримінаційні (сексистські, ксенофобні та інші) висловлювання (які містять образливі, принижуючи твердження);
- Утиски (небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери);
- Мова ненависті (висловлювання, що містять образи, погрози чи заклики до насильства щодо певних груп) на підставі ознак від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, статі, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, інвалідності, мовними або іншими ознаками.
Сприяючи гармонійному поєднанню роботи та особистого життя, виконанню сімейних обов’язків, ГО УЖВ розглядає та впроваджує можливість гнучких умов праці для співробітників і співробітниць (зокрема, працювати віддалено).
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДРУКОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ І ПУБЛІЧНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ
Задля поширення Політики гендерної рівності і недискримінації ГО УЖВ у власних онлайн і друкованих матеріалах, а також публічних висловлюваннях працівниць і працівників:
- Забороняє вживання дискримінаційної лексики, дискримінаційних висловлювань та мови ненависті (стосовно осіб чи групи осіб на основі ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, віку, статі, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, інвалідності, мовними або іншими ознаками.);
- Заохочує (у випадку доречності) наголошення на важливості принципів гендерної рівності та недискримінації.
Загалом в основних напрямках діяльності ГО УЖВ зобов’язується дотримуватись поширення Політики гендерної рівності і недискримінації.
ОСКАРЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ ПОЛІТИКИ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ І НЕДИСКРИМІНАЦІЇ.
Якщо працівник або працівниця ГО УЖВ вважають, що в організації порушено Політики гендерної рівності та недискримінації, він або вона можуть подати скаргу.
Скарга подається до уповноваженої особи (призначається керівництвом на термін до 3х років. Повинна мати певні знання із питань гендерної рівності і недискримінації) у письмовій формі (в електронному або паперовому вигляді) і повинна містити опис порушення права особи, зазначення моменту часу, коли відбулося порушення, факти і можливі докази, що підтверджують скаргу. Скарга може бути подана протягом двох тижнів із дня вчинення діяння або з дня, коли повинно було стати відомо про його вчинення.
Скарга розглядається у 30-денний термін з дня її подання з можливістю продовження строку, проте на більше ніж до 90 днів. У разі необхідності уповноважена особа може запитувати додаткову інформацію, а також звертатися за порадою та інформацією до працівників і працівниць ГО УЖВ, які є незацікавленими особами у ситуації, що розглядається.
Додаток 1 до Політики гендерної рівності та недискримінації ГО УЖВ.
Декларація гендерно чутливої організації
ГО УКРАЇНСЬКА ЖІНОЧА ВАРТА у своїй діяльності керується нормами міжнародного права та законодавством України у сфері забезпечення гендерної рівності та протидії дискримінації.
Організація сприяє розповсюдженню ідей гендерної рівності та гендерної культури серед своїх співробітників і співробітниць, партнерських організацій, клієнтів та інших зацікавлених сторін.
Демонструє нульову толерантність до:
- дискримінації – ситуації, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі;
- сексуальних домагань на робочому місці – небажаних дій сексуального характеру, які ображають, принижують або залякують іншу особу;
- гендернозумовленого насильства – насильства, що чиниться над особою іншої статі, переважно чоловіками над жінками, з метою досягнення домінування та контролю поведінки шляхом експлуатації, дискримінації, погроз, репресій, обмежень тощо та має форми фізичного сексуального, економічного та психологічного приниження;
- мови ворожнечі – практикування агресивних висловлювань, які принижують чи дискредитують людину або групу осіб за ознакою раси (расизм), національності, політичних поглядів, релігії, статі (сексизм) або сексуальної орієнтації.
Діє за принципами:
- повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи;
- інклюзивність – створення умов для роботи осіб з інвалідністю;
- врахування потреб співробітників і співробітниць при плануванні і організації робочого процесу;
- рівна оплата за працю рівної цінності;
- оцінка результатів діяльності співробітників і співробітниць безвідносно до їх статі;
- справедливість у доступі співробітників та співробітниць до ресурів;
- прозорість у прийнятті рішень щодо найму, оцінювання, просування, преміювання, звільнення співробітників та співробітниць;
- залучення жінок та інших вразливих категорій до процесу прийняття рішень.
Організація намагається:
- надати всім своїм працівницям та працівникам рівні можливості для професійного і особистісного розвитку, кар’єрного просування;
- створити умови для забезпечення здоров’я, безпеки та добробуту;
- створити умови для поєднання працівниками та працівницями професійних і сімейних обов’язків;
- створити умови для гідної оплати праці та рівної зайнятості, мотивації до кар’єрного зростання чоловіків та жінок, впровадження політики дружньої до особистості;
- досягти збалансованого представництва різних статей на всіх рівнях організаційної структури;
- створити комфортний простір, який враховує потреби різних категорій працівниць і працівників;
- створити умови для поєднання працівниками та працівницями професійних і сімейних обов’язків;
- інтегрувати гендерний підхід в діяльність організації: включити гендерну складову у стратегічні та операційні плани, проєкти та програми організації, розробити гендерно чутливі комунікаційні стратегії та послуги, запровадити посаду, відповідальну за гендерний напрям;
- використовувати у повсякденних комунікаціях, документообігу, інформаційних та рекламних матеріалах тощо гендерно чутливу мову – мову, в якій відсутні прояви сексизму та в якій використовуються фемінітиви – слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду;
- проводити інформаційно-просвітницькі та навчальні заходи, розробляти рекомендації та посібники для посадових осіб, інших суб’єктів реалізації даної Декларації;
- проводити збір та аналіз якісної інформації щодо виявлення існуючих проблем нерівності за ознакою статі та пошук шляхів їх вирішення;
- вимірювати та публічно звітувати щодо прогресу у досягненні гендерної рівності.
Білецька Олена Віталіївна,
голова УЖВ
01.01.2024 рік.
Ukrainian Women’s Guard
SUPPORT US
Donate to Ukrainian Women’s Guard PayPal mail: [email protected]
DONATE ⇒https://www.uavarta.org/donat/
Subscribe to our channels and pages:
https://www.facebook.com/UkrZhinochaVarta
https://t.me/UWguardNewsEN
https://t.me/zhinkavarta
https://t.me/uaguard
https://instagram.com/ukrainianwomens_guard
