Категорії новин

«Українська Жіноча Варта» отримала відповідь від Міністерства оборони Україна на свою пропозицію

В кінці січня 2016 року ГО “Українська Жіноча Варта» офіційно звернулась до Міністерства оборони України з пропозицією розпочати вирішення проблеми з дотриманням конституційних прав жінок в Збройних Силах України. Нагадаємо, що з початком війни питання права громадянки України захищати свою Батьківщину набули чималої гостроти, внаслідок виявлення певного рівня дискримінації жінок в українській армії. Як виявилось, жінка, навіть висококласний фахівець у військовій спеціальності, часто воює напівлегально на посаді кухарки чи банщиці. Таке становище тягне за собою складнощі отримання жінкою-військовослужбовкою, чи доброволкою статусу учасника бойових дій, обмежує фінансове забезпечення. Крім того, потенціал значної частини суспільства, яке прагне встати на захист країни, залишається нереалізованим, що, при тих, відверто скажемо складнощів, які ми бачимо під час проведення хвиль мобілізації, можно назвати майже злочинними діями. В зв’язку з цим ГО «Українська Жіноча Варта» запропонувала терміново почати пошук шляхів до виправлення цієї ситуації шляхом співпраці МОУ з громадськістю та жінками, які мають вже досвід служби на східному фронті. В листі до Міністерства Оборони України УЖВ була надана пропозиція з створення робочої групи з фахівців різних напрямків та широкого опрацювання досвіду армій провідних країн світу у залученні жінок до оборони країни. Знаючи, про те, що зміна певних обмежень допуску жінок до військових спеціальностей , це прерогатива Мінсоцполітики та Міністерства охорони здоров’я України, УЖВ окремо наголошувала на необхідності залучення спеціалістів саме від цих міністерств до спільної робочої групи.

Нещодавно ГО «Українська Жіноча Варта» отримала довгоочікувану відповідь від МОУ, з якою відвідувачі нашого сайту можуть ознайомитись. Документ складений вправно за всіма правилами бюрократичних відписок: посилання на Конституцію України, трудове законодавство, елегантний кивок головою в сторону Мінісоцполітики та обіцяння щось відкоригувати в майбутньому. Панове армійські бюрократи, які вперто чіпляються за застарілі норми радянської армії, і не бажають бачити досвід армій передових країн світу та реалії сьогодення, не враховують того, що громадянське суспільство в Україні вже не тільки вміє правильно задавати питання ( наприклад, як корегуються граничні норми перміщення вантажів жінками з забороною займати жінці не тільки посаду начальника гауптвахти, а й директора клубу?) , а й домагатись прогресу, не чекаючи у моря погоди, чи то, неясного корегування. ГО «Українська Жіноча Варта» обіцяє не полишати справу дискримінації жінок у ЗСу, та домогтись дотримання прав жіноцтва в силових структурах у відповідності з правами жінок в сучасному розвинутому світі, всіма існуючими демократичними методами.

Також ми попросили висловити думку з цього приводу учасника бойових дій на сході України, офіцера резерву, голову ГО «Українська альтернатива» Володимира Кухара:
«Конституція України визначає рівність за статтю – стаття 24. Політики так писали Конституцію – за все хороше, проти всього поганого. Тут кожен може знайти для себе щось, на його думку, хороше. Сьогодні рішення про допуск чи недопуск жінок до служби на армійських посадах – це рішення суто політичне і суто управлінське. Управлінці, які організовують службу в ЗСУ, повинні визначитися, яку лінію вони проводять. Або стоять на консервативній позиції як у армії СРСР. Або відкривають жінкам дійсно рівні можливості з чоловіками. Навряд чи в США, Ізраїлі чи Норвегії про жінок піклуються менше, ніж в Україні. Але там це вміють робити, не обмежуючи жінок. В Україні, якщо ми віримо у те, що на Майдані відстояли гідність і здобули волю, жінкам теж повинні бути надані можливості, однакові з можливостями чоловіків. Йдеться ж поки що про Йдеться ж поки що про дуже просту, мінімальну річ – скасування відверто дискримінаційного документу Міноборони. Та навіть менше – просто про початок роботи над цим у складі робочої групи, до якої входитимуть окрім військових з апарату міністерства представники суспільства. Всього лиш робочої групи! Нема причин цього не зробити.»