тел.: +380686847461
uzv.ukraina@gmail.com
Меню

В Литві оновлюють законодавство з огляду на можливу агресію із сходу

В новому законопроекті «Про воєнний стан» враховані не тільки історичні уроки 1940 року, а й сучасні висновки після російської агресії проти України

Що в першу чергу буде робити держава, якщо виникне загроза її суверенітету або територіальної цілісності? Це не теоретичний вопрос.

Литва вже пережила це в червні 1940 року, а відповідальні особи були немов паралізовані – армія без наказу не чинила опору, а країну окупували практично без єдиного пострілу. Такий сумний досвід змусив Литву вчитися на історичних помилках. В першу чергу юридично.

Будь-яка демократична країна, готується до війни заздалегідь: армія, інші відповідальні відомства готують плани оборони, свої навички вдосконалюють під час навчань. Однак часто забувають, що передбачені і дуже важливі формальні процедури, що і як треба робити в разі війни. Одна з найважливіших – Закон про воєнний стан

Минулого тижня Міноборони Литви розповсюдило повідомлення, що підготований новий проект закону «Про воєнний стан». Оскільки нині діючи закон, на думку голови литовського МО Раймундаса Каробліса не відповідає ні сучасному геополітичному становищу ні змінам всередині країни. За його словами, новий законопроект – це частина перегляду всієї законодавчої бази, пов’язаної з обороною Литви.

Нова редакція литовського закону «Про воєнний стан» містить ряд цікавих положень, з якими варто ознайомитись і нам, з огляду на те, як наші друзі та союзники готуються надавати опір східному агресору.

Литовські фахівці провели гарну роботу. Новий варіант більш детальний, у ньому ширше і докладніше охарактеризовані дії відомств і громадян, відповідальність, роль, обов’язки під час війни. Також, на думку військових експертів, в цьому документі більше ясності, тому що детально розписана цивільна сторона.

В новому законопроекті підкреслено, що в разі війни політичного керівництва країни в столиці швидше за все не буде – воно стане мобільним і важко досяжним для противника, але як і раніше буде працювати. І навіть в тому випадку, коли, наприклад, президент чи спікер не можуть приймати рішення або президент, не бажаючи брати на себе відповідальність, залишає країну, армія і всі громадяни країни все одно можуть і повинні чинити опір.

“Якщо згаданої політичної ланки немає, наказ про опір може віддати як командуючий армією, так комбат або просто військові, як це передбачено в іншому законі від 2000 г. – законі про збройну оборону і опір. Він з’явився після того уроку, який країна отримала свого часу , коли армія нічого не робила, не зробила жодного пострілу. Ситуація 1940 р не повинна повторитися “,- зазначають експерти.

Якщо під час воєнного стану з країни захочуть виїхати військовозобов’язані, вони повинні отримати відповідний дозвіл відомства оборони, а, прибувши в країну, зазначену в цьому відомстві, – зареєструватися в посольстві або консульстві Литви.

У новій редакції також перераховано, хто під час воєнного стану може відноситься до військових сил. У порівнянні з старим варіантом закону цей список значно розширений. Крім армії, загонів підпорядкованих МВС (за винятком поліції), прикордонників, до ВС відноситься Другий департамент оперативних служби при МО (контррозвідка) і бойові загони стрільців, партизани і учасники збройного опору.

“Проект закону значно відрізняється від своєї первісної версії об’ємом і комплексністю: він відображає винесені уроки після російської агресії щодо України та охоплює оборону всієї країни на випадок воєнного стану. Я переконаний, що після дискусій і погоджень у нас буде закон нової якості”, – впевнений міністр оборони Литви Каробліс.

Джерело: delfi.lt

Відділ моніторингу Української Жіночої Варти